Якщо
люди говорять, що снігова людина існує, то вона існує. Принаймні, в
підсвідомості. Якщо люди говорять, що політична цензура в Україні існує,
то вона-таки існує і не лише в підсвідомості. Там зароджується ембріон
- сама думка про цензуру. А вже потім пані Цензура втілюється на шпальти
газет, у теле- і радіоефір, народжуючись з упередженої підсвідомості
провідних журналістів.
Цензура
існувала завжди. І існуватиме. Бо без неї не можна робити правдиву,
незалежну пресу, радіо та TV. Цензура існує для того, щоб підкреслювати
незалежність одних і залежність інших. Від чого чи від кого - то вже
інша справа.
Знаєте
приказку про те, що "кохання вигадали росіяни, щоб не платити за
секс"? Так от, цензуру вигадали українці, щоб отримувати гранти
від Америки та Європи для боротьби з нею.
Простіше кажучи, цензура - це фатум. Спитайте у бабусь, котрі клянуть
усе і всіх на світі у самому центрі міста на лавочці: "Що таке
цензура?".
Бабці
цього не знають. І тому спокійнесенько собі шлють прокльони направо
і наліво. Під самими вікнами адміністрацій, рад, судів і прокуратур.
Всі про це знають і ніхто бабцям говорити не забороняє, бо ж вони, бабці,
про цензуру і не здогадуються. Чи просто прикидаються наївними? А насправді,
найнезалежніші ЗМІ - це бабці, а всі решта ЗМІ - бабки?
В.
Горбач, Інститут політики: "Насправді акції деяких всеукраїнських
ЗМІ належать бабцям з далеких островів..."
Це
- було про цензуру. А де ж правда? А ніде! Правда у кожного своя. Отже,
вона є всюди, і в той же час її не було, нема і не буде ніде.
Боротьба
з цензурою
- поєдинок з вітряками.
Критики
загалом, як такого явища, не існує. Є об'єктивність поглядів і окозамилювання.
Що
таке критика? Це якщо хтось великий вчинив щось низьке, і
про це хтось написав (сказав), вказуючи точні факти. Це називається
критика. А НЕкритика - коли на вищезгаданий випадок виходить коментар
під рубрикою "Наші найкращі".
Правда
- це окрема сума грошей, якої на окремий час вистачає окремій групі
людей. Тоді вони збираються докупи і творять передовий оперативний листок
з написом у колонтитулі: "Правда". Коли гроші витрачені, листок
зникає з кіосків, люди розходяться і надалі характеризують думки одне
одного коротко й просто: "Брехня".
А споживачі інформації купують іншу "Правду", навіть інколи
не здогадуючись, що вона вже інша.
Джерело
інформації. Не має нічого спільного з водним джерелом. І
інформатором. Джерело інформації - це "замовник" морального
вбивства свого конкурента (опонента). Інколи це замовник власного некролога
у вигляді реклами.
Інформатор - посередник між замовником
і журналістом.
Свідок. Свідки довго не живуть.
Олена
Потоцька, експерт зі складання словників
