“Сегодня у нас будет сокращение Штатов”, - сказал командующий ракетными войсками и нажал красную кнопку.

Анекдот часів холодної війни

Поряд з моїм помешканням розташована військова частина, інститут економіки і місцева божевільня. Відчувається, що ці заклади якось спілкуються між собою. Це вже саме по собі трохи дивно, бо не відповідає українській традиції. Установа, в якій знаходяться військові, все більше смердить пацифізмом. Мій сусід, “заправський льотчик”, йде зранку на службу тільки для того, щоб притягнути з частини якусь дерев’яну рейку, а другу половину дня з обіду і до пізнього вечора із страшним гуркотом кудись її прибивати. То його найулюбленіший спосіб проведення дозвілля. Другий мій знайомий думає, що він Ющенко і виконує місію порятунку країни. Тому він очолює вже інший “трудовий колектив”, у якому є найяскравішою фігурою. Отже, і цей будинок не становить ніякої загрози державній безпеці… сусідніх країн. Приміщення інституту економіки відвідує мій третій знайомий, який, до того ж, очолює молодіжний рух міста, імітує бурхливу діяльність і є пацифістом від Бога. За дивним збігом обставин він носить прізвище Папи Римського, який у середині 20 століття відзначився своїм гуманізмом. Попри гнилу атмосферу зсередини, ззовні нахабно носиться присмак весни і революції. Що має статися, не знає ніхто. Здається, цього не знають і поважні втаємничені особи з небесної канцелярії. Знає тільки моя добра знайома, але нічого не говорить, а кудись тікає від мене ввечері і щось пише, бо є революціонером і журналістом одночасно.

Кажуть, що наша країна ще не віддала свого ядерного арсеналу, а на території вищезгаданих закладів має з’явитись якась невідома особа з чорним кейсом, який є таємною зброєю. Якщо відкрити цей кейс і натиснути кнопку, станеться вибух. То буде вибух ЖИТТЯ!

Олег Головатенко,

17.04.01, Чернігів