Олег Головатенко: "Війна триває, просто є такий глибокий тил, де не здогадуються, що існує лінія фронту"


"Коли ти повернешся з війни, якщо повернешся звідти, де звикли приховувати своє життя, звикли прислухатися, ти будеш неприємно вражений натовпом, знахабнілим від безпеки і від неї дурним. Тебе дратуватиме те, як ці люди говорять, їх вигляд і тембр голосів, і вигляд їх міст неушляхетнених зруйнуваннями…"

12 вересня чернігівська міліція проявляла особливу активність. А на наступний день призначила прес-конференцію. Мабуть, спіймала Бен Ладена. Суцільна метушня навколо гарячої теми почала вносити сумніви щодо того, як зараз називається наша держава і де знаходиться її столиця. З таким трагізмом Кучма не звертався до нації навіть після загибелі шахтарів, а бабусь змусили забути про пенсії і говорити в тролейбусі про проблеми Америки.
Звичайно, загиблих людей шкода, але слід говорити не про тероризм і великий злочин, а про війну, до якої впевнено йшли Сполучені Штати. Просто лінія фронту 11 вересня пройшла по Нью-Йорку, Пентагону і Торгівельному Центру, який є символом навіть у фільмі про Кінг-Конга. Всі, з ким доводилось спілкуватись, звичайно, висловлювали жаль з приводу трагедії, але більше згадували бомбардування Югославії, Іраку та інші "мирні" американські акції, які свого часу тероризмом не називали. Тільки сварили військових льотчиків, які під час бомбардування "плутали" помешкання громадян і пасажирські вагони з танками та гарматами.
Так, ми маємо право на все! Але маємо в такому разі за все і відповідати. Цими днями світ побачив, якою містикою насправді є американська демократія, долар і система оборони, коли з падінням будинку неймовірно обвалюється курс валюти, а президент "наддержави" ховається у бункері від звичайних літаків.