|
|||||||
|
|
|
|||||
|
|
|||||||
"... Янголи з великими крилами мають бути там, де найбiльше повiтря...
...Не варто зважати, а тим бiльше сподiватися на захоплення тих, хто не дихає!" - це перше, що спало на думку, коли я повертався, перебуваючи у стані легкої ейфорії, з клубу "Барви". Днями там відбулася вечірка з дивною назвою "1/13 МАСИ ТIЛА". Сам колектив класифікував це дійство як "декадансний рок з присмаком сарказму". І хоча солістка гурту Алабама Полорська обіцяла справжнє АПНОЕ (апное - це короткочасна вiдсутнiсть дихання), дихати навпаки хотілося як ніколи і присутність цих самих янголів відчувалася.
Позаяк в епоху постмодерну говорить тиша, то свої враження від концерту довелося ховати. Сказав тільки мінімум необхідного (див. вище). "Дихай, тільки в міру", - cказала Алабама у відповідь на моє приємне здивування...
О.Г., редактор В.В.
