E-mail: vysoki_val@ukr.net

Наприкінці століття я підходжу до вікна спостерегти, що логіка спочила, почалась весна. Переривання поступовості не помічають перехожі, переїзджають авта, діти, переходячи калюжі, передчувають, що повернуться з пітьми, всі Боги-діти грають престарілими людьми... ----Завантажити поезії Дмитра Корчинського, zip

З Дмитром Корчинським

E-mail: vysoki_val@ukr.net

Олега ГОЛОВАТЕНКА

 

Сторінка знаходиться на стадіїї розробки

 

Якось, занурившись у сайт і роботу, забув, що власну сторінку не оновлював два роки... І ось, нарешті....


Три дні...


Якщо уявити, що 25 років (а мені зараз 25) - це місяць, то все світле та яскраве, що за цей місяць відбулося, можна вмістити в три дні.

День перший
Зранку почалось перше шкільне кохання. Коли пригадуєш свій 6-А, як з хлопцями ввечері велосипедами їхали на інший район (а Чернігів тоді модно було ділити на райо-ни) збирати дівчат з нашого класу, хочеться набити пику тим, хто відкидає будь-яку ро-мантику і пояснює все хімічними процесами та рівнем тестостерону в організмі. То був певний таємничий ритуал під зірками та місяцем. Крім того, нам могли дати по морді як представникам ворожого району. Але і ми могли відв'язатися, якщо сили були рівними або нас було більше. Як не дивно, хотілося іти до школи щоб знов домовитись про вечі-рню зустріч! Саме тому, мабуть, наш клас і був найкращим! І цьому не варто шукати інших прагматичних пояснень! Пригадую, як все робилося швидко, автоматично, з під-несенням від домашнього завдання до допомоги батькам вдома. Старші класи - то було набуття досвіду, який пізніше не довелося застосувати через зміну обставин…

День другий
Це був день політичний. Його символ - це приймач на кухні з програмами "Радіо Свобода", "Бі-Бі-Сі" та "Голосу Америки" (останню не любив, потім взагалі перестав слухати). Деякі передачі, наприклад, "Севаоборот" С. Новгородцева слухали разом з друзями по під'їзду. Сусідка, яка працювала начальником у статуправлінні і була запек-лою комуністкою, ненавиділа мене за те, що привчаю її онука до антирадянщини. А од-ного разу у 6-му чи 7-му класі я навіть намагався додзвонитися у прямий ефір на Бі-Бі-Сі зі звичайного телефонного автомату, і, як не дивно, кудись потрапив. До речі, цей те-лефон досі в моєму записнику!
Ранок цього дня я продовжив зустрічати в поїзді "Одеса-Київ", коли приймач по-відомляв про ГКЧП. В кінці серпня 91-го я кілька разів змінив комплект батарейок у приймачі, бо слухав його навіть на городі! Потім було 24 серпня і уроки мови та літера-тури в технікумі, які починалися з привітання "Слава Україні!". Я захопився РУХом, хоча швидко впевнився у ковбасно-горілчаній сутності шароварних декорацій, і мріяв про справжні революційні зміни, уособленням яких став вважати УНА-УНСО!..

День третій
Ранок третього дня я зустрічав після довгої ночі заробітчанства та навчання. Цю ніч за своєю тривалістю навіть можна назвати полярною!
Так от, ранком я заговорив з русявою дівчиною, що відрізнялася від всіх інших! До того ніхто з моїх знайомих не говорив зі мною мовою поезій, що переповнені емоці-ями і почуттями! Але будь-якій людині потрібні прості речі! Багато людей створюють щось геніальне, бо їм погано, бо не вистачає простого! Тому невідомо, чи довго ще три-ватиме ця захоплююча, але іноді натягнута розмова, до якої просто звик. Ясно тільки, що вряд чи вона переросте у щось більше, як колись мріялось!
Мій неспокій щодо УНСО вивів на її колишнього командира Дмитра Корчинсько-го. Захоплені люди здатні на велике! Ми провели в місті ряд заходів, видали бюлетень, декого нашугали і майже зареєстрували обласний "Щит Батьківщини"! Головне - нами зацікавились! Тепер багато що залежить від Києва!
Плани грандіозні. Збираємося захопити Інтернет. Тож годі вести пусті розмови! Годі чекати, що нам хтось щось влаштує. Десять років тому ми все ж обирали не ковба-су, а свободу.
День наступний - то великі звершення!
Передчуття зобов'язують!

Олег Головатенко

Іноді я щось пишу:

Лабораторія…
На кульмані портрет революційний…
Кінця роботи довго ще чекати
Тут можна сісти, почитати,
Документацію набридлу погортати
Чи просто подрімати на стільці.
Після вечері переглянути новини,
Прогноз погоди,
Подивитись божевільний бойовик,
В якому дурнуватий янкі сів у броньовик
Та розстріляв всіх папуасів Лімпопо і Занзібару.
Кіно закінчилось, лишилось мало.
Ще півгодини за своїм столом ти медитуєш
На Ернесто Че Гевару.
І знов тролейбус, кухня і комп'ютер, лягаєш в три…
Щоб зранку увімкнути
Свій автопілот
І як завжди без задоволення в редакцію.
А потім знов тролейбус і завод…
Лабораторія…
На кульмані - портрет революційний!

***


Сумно ввечері, тихо і вогко,
Зимне літо промокло дощами.
Бог байдужий в холодному небі
Безсоромно втішається нами.

Недоспівано гімн революцій,
Десять років, знов спроба невдала.
Та дівчина, з якою два роки,
Слів простих, що чекав, не сказала.

Знову зустріч, мовчанка і кава,
П'ять дискет і паперів лахміття,
Гордовита відсутність простого.
Нудно ранком тисячоліття.